ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН
Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація
у Львівській області на 10.03.2021 р.
З 4 до 10 березня утримувалася тепла як для цього періоду погода, за винятком останніх двох діб. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах -3,5…5,6 °С за норми -1,7 °С. Ще більшу різницю відзначено між максимальною та мінімальною температурами: 10,6 °С (4.03) і -8,0 °С (9.03).
Опади випали в кількості 6,9 мм.
Покрив снігу на полях з озиминою становить 6 балів висотою 3‒5 см, у наметах – до 10‒15 см.
Мінімальна температура на поверхні ґрунту дорівнювала -13,0 °С, на глибині залягання вузла кущіння ‒ -4,0 °С. Ґрунт промерз на глибину 4‒7 см.
Озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої.
Весняний розвиток озимини буде залежати від ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації). ЧВВВ вважають раннім, коли його дата настання до 27 березня; таким, що наступає в строк (оптимальним), – 27 березня ‒ 3 квітня; пізнім – після 3 квітня. Перехід середньодобових температур повітря через +5 °С, за багаторічними даними, у наших умовах відбувається 29.03‒1.04.
За ранньої весни початок вегетації озимих (до виходу в трубку) проходить за понижених температур, які наростають повільно. Такі умови сприяють відростанню рослин, їх подальшому росту й розвитку, продовжується весняне кущіння. Особливо сприятливий такий сценарій відновлення вегетації для пізніх посівів, які ввійшли в зиму нерозкущеними.
Пізня весна несе стрімке підвищення температур повітря, а отже, різкий перехід від зимового спокою до активної вегетації, весняне кущіння може бути повністю відсутнє. Такий розвиток метеорологічних умов вкрай несприятливий для посівів пізніх строків сівби.
Озимина, висіяна в оптимальний строк, яка ввійшла в зиму з добре розвиненою вторинною кореневою системою, 3‒4 пагонами, не буде залежати від ЧВВВ.
Першочерговим заходом після відновлення вегетації є обстеження посівів, яке дає змогу встановити:
‒ загальний стан посівів;
‒ фазу розвитку рослин;
‒ густоту – кількість рослин/стебел на 1 м2;
‒ стан кореневої системи;
‒ площу поля з пошкодженими/зрідженими посівами.
Відповідно до ЧВВВ розробляють і догляд за озиминою: пересів чи ремонт посівів, підживлення мінеральними добривами, застосування регуляторів росту, засобів захисту.
Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку посівів – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння. За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин азотом: добра – темно-зелені листки, задовільна – зелені, недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.
За результатами визначення цих показників дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:
‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою (не менше 350‒400 рослин на 1 м2);
‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;
‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листочків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від стану розвитку рослин.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.