Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 21.07.2021 р.

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація

у Львівській області на 21.07.2021 р.

Перебіг метеорологічних умов

Спекотна погода, яка утримувалася впродовж ІІІ декади червня, І та ІІ декад липня, з 20.07 змінилася на прохолодну. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 17,8‒26,2 °С за кліматичного показника 18,2 °С. Максимальна температура повітря піднімалася до позначки 33,2 °С (15.07), мінімальна ‒ дорівнювала 16,1 °С (20.07).

Опади за період випали в кількості 32,3 мм, що становить 98 % декадної норми.

Стан посівів

На 20.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в восковій та повній стиглості. Дощі, які випадали майже щоденно, зумовили значне насичення зерна вологою.

Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІІ етапі органогенезу (воскова стиглість).

Рекомендації

Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.

Крім того, високі температури, дощова погода в період наливу й дозрівання зерна можуть спричинити так зване “стікання” зерна, що є причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої.

“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).

Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур на 20.07

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 20.07.2021 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 1,0−3,5 %, фузаріозу − 1,5−3,5 %, борошнистої роси − 1,0−2,5 %, оливкової плісняви − 0,5−1,5 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.

Першочергове завдання ‒ в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин у середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г.

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 9,5−22,5 %, корончастої іржі −1,5−9,5 %.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Галина Ярославівна Біловус, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.