ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
У ІІ декаді грудня середньодобова температура повітря дорівнювала
-2,1 °С і перевищила норму на 4,4 °С, опади випали в кількості 18,5 мм ‒ 116 % норми.
Відсутність снігового покриву чи його залягання на талому ґрунті, замерзання ‒ відтавання ґрунту, чергування мінусових і плюсових температур (як середньодобових, так і нічних ‒ денних) порушують стабільність умов перезимівлі.
Відлига, яка тривала 16‒20.12, спровокувала недовготривале порушення зимового спокою рослин. Часті підвищення температурного режиму до і понад біологічний мінімум призводять до зниження їх морозостійкості (стійкості до низьких мінусових температур) та зимостійкості (стійкості до всіх сукупних несприятливих умов існування). Стійкість до морозу дуже динамічна і навіть взимку не є постійною величиною. Морозостійкість протягом зимового періоду майже зникає під час довготривалих відлиг. Появиться знову за повторного проходження другої фази загартування. Для такої фізіологічної перебудови будуть потрібні: певний час (кілька діб), достатня кількість вуглеводів і поступовий перехід до понижених мінусових температур. Різні органи рослин озимих зернових (листки, вузол кущіння, корені) мають різний ступінь морозостійкості. Найбільш морозостійким є вузол кущіння. Цьому сприяє вищий вміст накопичених у ньому цукрів порівняно з листками, а також його укриття хоч і невеликим, однак теплоізоляційним шаром ґрунту. На глибині 1‒1,5 см температура є вищою на 2‒3 °С, ніж на його поверхні, в шарі 2,5‒3 см різниця ще більша. В останні роки ризик вимерзання нівелюється, а звідси умови перезимівлі поліпшуються. Надалі вони залежатимуть від погодних факторів.
На теперішній час загроз для перезимівлі немає, однак постійний моніторинг має бути на порядку денному, оскільки потенційні ризики для посівів за зміни метеоумов є завжди.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
24.12.2024