Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 12.02.2025 — Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

Опубліковано у Стан посівів

Друга половина І декади лютого характеризувалася значним зниженням температур, особливо нічних, а також відсутністю снігового покриву. Відомо, що морозостійкість озимих зернових у першу чергу залежить від фази їх розвитку. Найбільш стійкими до низьких температур є розкущені посіви, оскільки у вузлах кущіння ‒ найвища концентрація цукрів, які є визначальними для успішної перезимівлі, а також забезпечують регенераційні процеси навесні. У разі загибелі листків, стебел, частини коренів збережені вузли кущіння утворюють нові пагони з точок росту, що формує вторинну (вузлову) кореневу систему. Вони закладаються на глибині від 1 до 6 см, у більшості випадків ‒ 2,0‒3,0 см від поверхні ґрунту. Серед чинників, які визначають глибину їх залягання, є світло та вологість ґрунту. За переважання сонячних днів вузли закладаються глибше. За висіву насіння на глибину 4 см за 14-годинного світлового дня вони формуються в горизонті 3,0‒3,5 см, 6-годинного ‒ 1 см.

У безсніжні зими шар ґрунту слугує утепленням для озимини. Температура на глибині 1,0‒1,5 см на 2‒3 °С вища, ніж на поверхні, в шарі 2,5‒3,0 см ця різниця ще більша. На цей час істотних ризиків від вимерзання не спостерігаємо: мінімальні температури на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових є значно вищими за критичні, які є для ячменю -10…-12 °С, пшениці -14…-16 °С, жита -16…-18 °С. Ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 °С до дати визначення критичної температури). Крім того, зимо- і морозостійкість озимих зернових у другій половині зими знижується й рослини будуть вразливішими до низьких температур.

Викликом для аграріїв можуть бути й низькі запаси продуктивної вологи ґрунту. Впродовж зимового періоду 2024‒25 рр. спостерігаємо дефіцит опадів. За листопад ‒ І декаду лютого випало 87,6 мм за норми 149 мм. А рівень весняних вологозапасів залежить від засвоєння осінніх та зимових опадів. Їх нестача може вплинути на ефективність та якість весняно-польових робіт (підживлення озимих, обробіток ґрунту, сівба ярих тощо).