logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

 
 

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.
Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.
 
Детальніше

 

 

 

ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

 НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ  

       Місія інституту

Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.

1

Оголошення

вступна кампанія 2026

в аспірантуру  та докторантуру

Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

  • Головна
  • Стан посівів
  • Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 02.04.2025

На 1.04 посіви пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є на початку ІV етапу органогенезу (перехід від кущіння до виходу в трубку), ВВСН 29. Довжина конуса росту (майбутнього колосу) становить 1,9‒2,0 мм, формуються органи плодоношення, тобто рослини переходять від вегетативного до генеративного розвитку. 

Овес сорту Андрій та ячмінь ярий Актуал і Абсолют за сівби 26.03 є в І етапі органогенезу (проростання насіння), ВВСН 05.

На 1.04 в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно ранніх зернових на площі 24,87 тис. га (61,3 % від прогнозу), зокрема пшениці ярої ‒ 9,84 тис. га (59,9 %), ячменю ярого ‒ 5,68 тис. га (50,0 %), вівса ‒ 49,25 тис. га (74,33 %), гороху ‒ 0,099 тис. га (32,0 %); технічних ярих ‒ 1,2 тис. га (0,7 %), зокрема буряків цукрових ‒ 1,2 тис. га (8,1 %).

    

  1. Рекомендації

Критичним періодом для озимих зернових щодо забезпечення азотом є IV − початок V етапу органогенезу (перехід від кущіння до виходу рослин у трубку ‒ поява І надземного вузла), впродовж якого припиняється утворення пагонів, відбувається диференціація основи колосу, азот сприяє виживанню колосоносних стебел, і рослини використовують його у цій фазі найінтенсивніше (40−50 % від розрахункової норми). Проводять друге підживлення (продуктивне), яке найбільше впливає на врожай зерна. Доза під інтенсивні сорти пшениці озимої і тритикале може становити N60-80 (1,8−2,3 ц/га аміачної селітри), напівінтенсивні − N30-45 (0,9−1,3 ц/га). Але норму для підживлень слід уточнювати за даними тканинної діагностики, що дозволить економніше використати мінеральні добрива, тобто відповідно до потреб рослин.

1 2


3 4

В. о. директора інституту                      Олег СТАСІВ



Матеріали підготували:

Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.



Перевірено:

Марія КАХНИЧ

02.04.2025

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся