ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
За таких середньодобових температур вегетація сільськогосподарських культур проходить сповільнено. На 26.05 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в VІІ етапі органогенезу (ріст останнього міжвузля), відповідно ВВСН 48 та 45, жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09) ‒ VІІІ етапі (кінець колосіння), ВВСН 59, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09) ‒ ІХ етапі (кінець цвітіння), ВВСН 69, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03) ‒ в V‒VІ етапах (відповідно ріст 2-го та 3-го міжвузлів), ВВСН 32 та 33, сої Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ у І етапі органогенезу (сім’ядолі розгорнуті), ВВСН 10.
Підживлення азотом (N30 аміачною селітрою або карбамідом позакоренево 10‒20 % концентрації) пшениці озимої в цей період і до молочної стиглості впливає на підвищення площі листової поверхні, довше функціювання прапорцевого листка, поліпшення хлібопекарських властивостей борошна, а також на зростання показників якості зерна згідно з ДСТУ та класифікацією, зокрема натури, маси 1000 зерен, склоподібності, вмісту білка, кількості клейковини та її якості. Також потенційно висока врожайність залежатиме від подальшого впливу погодних факторів, особливо під час цвітіння, формування та наливу зерна, коли найбільш потрібні сприятливі умови, бо будь-які відхилення (дефіцит опадів чи їх надлишок, надто високі температури тощо) можуть негативно позначитися на цих процесах.
Агроформування області (всі категорії господарств) завершують сівбу пізніх ярих культур. На 27.05 посіяно ярих зернових на площі 126,48 тис. га (90,8 % від прогнозу), зокрема кукурудзи ‒ 81,4 тис. га (89,1 %), гречки ‒ 0,922 тис. га (24,3 %); технічних ярих ‒ 152,6 тис. га (83,8 %), зокрема соняшнику ‒ 28,7 тис. га (108,0 %); сої ‒ 106,6 тис. га (76,4 %); посаджено картоплі 94,4 тис. га (95,3 %).
Посіви пшениці та ячменю озимих уражені плямистостями листя, септоріозом – 12,5−22,5 %, бурою листковою іржею, кореневими гнилями та борошнистою росою – 2,5–8,5 %.
За наростання хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колосу (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння − початку формування зерна посіви обприскують рекомендованими фунгіцидами, що входять до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Посіви ярих колосових культур доцільно оздоровити від хвороб (сітчастої, темно-бурої та смугастої плямистостей) дозволеними фунгіцидами відповідного спектра дії, ефективність яких вища за ранкових та вечірніх обробок.
Під час застосування пестицидів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та рекомендацій щодо певного препарату (норма витрати, температура внесення, фаза культури, бур’янів, стресовий стан посівів (посуха, надмірно зволожений ґрунт, пошкодження приморозками, шкідниками, хворобами)).
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина БІЛОВУС, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
28.05.2025