ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 15.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є відповідно на початку ХІІ та в кінці ХІ етапу органогенезу (початок воскової стиглості та кінець тістоподібного стану зерна), ВВСН 83 та 79, жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09) ‒ ХІ етапі (тістоподібний стан зерна), ВВСН 77, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03) ‒ ХІІ етапі (воскова стиглість), ВВСН 83, вівса Андрій (сівба 26.03) ‒ ХІ етапі (тістоподібний стан зерна), ВВСН 79, сої Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ ІХ етапі (цвітіння), ВВСН 66.
Динаміка вологості зерна сільськогосподарських культур, %
|
Дата відбору проб |
Ячмінь озимий Калі-форнія |
Жито озиме Інтен-сивне 99 |
Пшениця озима |
Ячмінь ярий |
Овес Андрій |
||
|
Естафета миронів-ська |
Полар-кап |
Актуал |
Абсолют |
||||
|
1.07 |
38,9 |
63,3 |
55,8 |
57,1 |
54,1 |
53,8 |
‒ |
|
8.07 |
15,5 |
54,1 |
45,8 |
47,6 |
46,0 |
46,6 |
48,3 |
|
15.07 |
‒ |
47,2 |
37,4 |
40,7 |
33,8 |
34,5 |
44,0 |
Однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване «стікання» зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу й дозрівання. Таке негативне явище проходить за підвищеної вологості повітря та прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). Зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим («медова роса»). Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі та зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Їх перебіг підсилюється на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15−50 % і більше від біологічного врожаю.
На посівах області розпочали обмолот озимих зернових. Згідно з оперативною інформацією на 16.07 зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 7,849 тис. га (42,4 % площ), намолочено 42,8 тис. т, урожайність 5,45 т/га.
Згідно з моніторингом посівів озимих зернових розвиток хвороб колосу залежно від сорту становив: септоріозу – 0,5–2,5 %, фузаріозу – 0,5–2,0 %, борошнистої роси – 0,5–1,0 %.
Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колосу, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.
Особливо значні втрати зерна від епіфітної мікрофлори під час достигання врожаю за вологої погоди і довготривалих жнив, що сприяє погіршенню його товарних, харчових та посівних якостей.
Першочергове завдання ‒ в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.
На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості становить 17,0–27,5 %, корончастої іржі – 3,5–10,5 %.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина БІЛОВУС, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
16.07.2025