ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 9.09 рослини сої сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04 є відповідно в фазах наливу зерна та початку дозрівання, ВВСН 79; 81.
Згідно з оперативною інформацією на 10.09 продовжують збирання картоплі (всі категорії господарств): викопано на площі 11,476 тис. га (11,9 %), валовий збір ‒ 161,7 тис. т, урожайність ‒ 14,09 т/га.
Агроформування області розпочали сівбу озимих культур. Засіяно (всі категорії господарств) озимих зернових 1,5 тис. га, що становить 0,8 % від прогнозу, зокрема пшениці озимої 0,2 тис. га (0,1 %), ячменю озимого 1,3 тис. га (6,4 %), крім того, ріпаку озимого ‒ 35,8 тис. га (74,6 %).
Строки сівби – єдиний елемент технології, який не вимагає додаткових затрат, але від нього залежать дружність і повнота сходів, інтенсивність росту та розвитку восени, проходження фаз загартування, які визначають зимостійкість рослин. Лише за сівби в оптимальні строки озимі зернові здатні сформувати високопродуктивні посіви.
Надто ранні агроценози восени переростають, пошкоджуються шкідниками і хворобами, сильніше забур’янюються, у зимовий період рослини можуть випадати, що веде до зниження врожаю. За пізньої сівби вони входять у зиму слаборозвиненими та за несприятливих умов зимівлі також можливий певний відсоток загиблих.
Найкращі результати забезпечують такі строки, за яких осіння вегетація рослин триває не менше ніж 45‒55 діб, що сприяє утворенню 2‒3 синхронно розвинених пагонів, вторинної кореневої системи і нагромадженню достатньої кількості вуглеводів у вузлах кущіння. У зв’язку з тенденцією до потепління строки сівби радимо змістити в сторону другої половини оптимального періоду. Особливо рекомендуємо відступити від сівби у першій декаді вересня. І дуже важливо не переміщувати термінів допустимої сівби (після 10 жовтня).
Під час сівби також потрібно враховувати біологічні особливості сортів. Розпочинати слід сортами, які в умовах Західного регіону повільніше розвиваються, закінчувати більш пластичними, що восени краще кущаться, менше реагують на тривалість дня, більш адаптовані до несприятливих факторів зовнішнього середовища та рівня агротехнологій (напівінтенсивні, універсальні).
Варто зазначити, що сорти високоінтенсивного типу мають порівняно короткий період оптимальних строків сівби (7‒10 діб), він припадає на другу половину вересня.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
10.09.2025