ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади випали в невеликій кількості ‒ 0,8 мм.
У ІІІ декаді січня середньодобова температура повітря становила
-3,6 °С, середня за місяць ‒ -4,9 °С за норми -4,6 °С, опадів випало відповідно 11,4 мм (81,4 % від норми) та 50,9 мм (127,2 %). За останні 25 років холодний січень спостерігали у 2004 р. (-5,6 °С), 2006 р. (-7,6 °С), 2010 р. (-7,4 °С), 2017 р. (-6,1 °С); найбільше опадів у січні випало в 2005 р. (71,6 мм), 2007 р. (70,0 мм), 2013 р. (74,0 мм), 2024 р. (73,1 мм).
На 2.02 на полях під озимими висота грубозернистого та дуже щільного снігового покриву дорівнювала 25‒27 см, місцями 30‒35 см. Така структура збільшує його теплопровідність і полегшує проникнення низьких температур до ґрунту. Глибина промерзання ґрунту залежно від місця розташування полів, рельєфу становить 10‒20 см.
Озимі культури перебувають у стані вимушеного зимового спокою. Для встановлення життєздатності рослин пшениці озимої різних строків сівби, відібраних 26.01, проводили їх відрощування меристематичним методом протягом 24 год за температури 22 °С. Життєздатними вважають рослини, в яких внаслідок приросту меристеми з’явилися паростки довжиною понад 0,3 см. Ослаблені характеризуються приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають. У Співанки поліської за сівби 26.09 загибелі рослин немає, приріст меристеми дорівнює 0,6‒2,8 см, всі рослини мають добру життєздатність. У цього ж сорту за сівби 7.10 загибелі також немає, приріст меристеми ‒ 0,1‒2,0 см, 81,0 % рослин мають добру життєздатність, 19,0 % ‒ понижену. Приріст меристемної тканини у сорту РЖТ Белалур (сівба 20.10) ‒ 0‒1,0 см, загибель рослин становить 6,0 %, 50,7 % ‒ з доброю життєздатністю, 43,3 % ‒ ослаблені.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
04.02.2026