ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 17.03 пшениця озима сорту Співанка поліська за сівби 26.09 та 7.10 є в фазі весняного кущіння, ВВСН 22‒25, сорту РЖТ Белалур за сівби 20.10 ‒ початок кущіння, ВВСН 21.
Вирішальними факторами для весняно-польових робіт є температура, вологість ґрунту й можливість вийти в поле. Сівбу проводять, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 2 °С, хоча в таких умовах проростання буде повільним. Вищу схожість спостерігають за температури ґрунту 5…6 °С. Оптимальною для появи дружних сходів є температура 15…17 °С. За температури ґрунту на глибині загортання насіння 5 °С сходи з’являються через 20 діб, 8 °С ‒ 13; 10 °С ‒ 9; 15 °С ‒ через 7 діб. Станом на 16.03 температура ґрунту на глибині 5 см становила 10,1…12,2 °С.
Ранні зернові ‒ холодостійкі культури. Сходи легко витримують нетривалі заморозки до -3…-4 °С і навіть до -8…-9 °С.
Спостерігаємо швидку втрату ґрунтової вологи, особливо з посівного шару (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний), у зв’язку з відсутністю опадів, високою інсоляцією, вологістю повітря < 60 %, сильним випаровуванням. Останній дощ випав 2.03 у мізерній кількості 1,4 мм. Пригадаємо, що в лютому випало 33,2 мм опадів за норми 43 мм; за 18 діб березня ‒ лише 1,4 мм (4,8 %) за норми у І та ІІ декадах 29 мм. Якщо й надалі протримається суха погода, то вологість ґрунту може стати основним лімітуючим фактором. За низьких запасів продуктивної вологи в кореневмісному шарі навіть за достатньої кількості NPK доступність їх вкрай низька. Вихід ‒ позакореневе внесення комплексних добрив з макро- та мікроелементами в рідкій формі.
Оптимальні значення доступної вологи під час сівби ярих такі: у посівному шарі ґрунту (0‒10 см) ‒ 14‒15 мм, в орному (0‒20 см) ‒ понад 20 мм (близько 30 мм). Ефективне використання запасів вологи залежить від своєчасних весняних обробітків, які розпочинають за настання стиглості ґрунту.
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
18.03.2026