ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 26.05 пшениця озима сорту Співанка поліська, тритикале озиме Мольфар (сівба 26.09), Співанка поліська за сівби 7.10 є в VІІ етапі органогенезу, ріст останнього міжвузля, ВВСН 45; пшениця-дворучка РЖТ Белалур (сівба 20.10) ‒ у VІІІ етапі (початок колосіння), ВВСН 51; РЖТ Белалур за сівби 27.03 ‒ стеблування, VІ етап, ВВСН 32; жито озиме Пам’яті Дерев’янко (сівба 26.09) ‒ цвітіння, ІХ етап, ВВСН 65; соя сорту Лія (сівба 7.05) ‒ розвиток листків, ВВСН 11.
Відсутність опадів, підвищений температурний режим, сильні вітри створюють екстремальні умови для росту й розвитку сільськогосподарських культур. У посушливий період волога ‒ вирішальний чинник урожаю. Запаси продуктивної вологи ґрунту зменшуються, гострий дефіцит відзначаємо в верхніх його шарах. Розрахований гідротермічний коефіцієнт за І та ІІ декади травня (0,34) вказує на дуже сильні прояви посухи. Дефіцит вологи під час колосіння й цвітіння негативно впливає на озерненість колосу. Можемо спостерігати опівдні тимчасове в’янення (втрата тургесцентного стану листками), яке зумовлене спекою та низькою відносною вологістю повітря. За тривалого в’янення, коли й у ґрунті немає доступної вологи, знижується асиміляційна здатність, пригнічується фотосинтетична діяльність, посилюється дихання. За таких умов у найвигіднішому становищі є озимі зернові, які мають потужну кореневу систему й за підсушування верхнього горизонту (0‒40 см) використовують продуктивну вологу нижніх, зокрема й ту, що знаходиться на глибині 150‒200 см і більше. У ярих зернових коренева система менше розвинена порівняно з озимими, тому вони є більш вразливими до ґрунтової посухи.
Кукурудза належить до посухостійких культур, менш вимоглива до вологи у першій половині вегетації. Соя ‒ середньостійка до посухи. Після сходів інтенсивно розвивається коренева система й повільно ‒ надземна маса, внаслідок чого випаровування води незначне. Соняшник ‒ посухостійка культура, коренева система сильно розвинена.
Більше вологи містять ґрунти з високою водоутримувальною здатністю.
Агроформування області (всі категорії господарств) завершили сівбу пізніх культур. На 27.05 посіяно кукурудзи на площі 106,441 тис. га (110,1 % від прогнозу), гречки ‒ 1,756 тис. га (110,9 %), соняшнику ‒ 29,074 тис. га (109,3 %), сої ‒ 130,678 тис. га (93,6 %); посаджено картоплі ‒ 98,470 тис. га (100,6 %).
Директор інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
27.05.2026