ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Рослини озимих зернових на 02.12 і надалі перебувають у вимушеному зимовому спокої.
Аналізуючи гідротермічний характер зимового періоду попередніх років, є велика ймовірність певних ризиків перезимівлі озимих. Звичайно, не слід викреслювати такі негативні фактори, як вимерзання, вимокання, випрівання, випирання, льодова кірка. Глобальне потепління призвело до підвищення температур, зокрема у зимові місяці, й дещо знизило шкідливий вплив низьких температур. За останні дев'ять років, починаючи з зими 2011‒2012 рр. (дані Львівської гідрогеолого-меліоративної станції, пункт спостереження ‒ Оброшине), найнижчу середньомісячну температуру в грудні (-3,6 за норми -1,8 °С) спостерігали в 2012 р. В інші роки вона була вищою за норму та знаходилася в межах -1,5…2,8 °С. Найхолодніший січень виявився 2017 р.: середньомісячна температура дорівнювала -6,1 °С за норми -4,6 °С; в решту років вона перевищувала норму на 0,9‒5,3 °С. У лютому найнижчу середньомісячну температуру зафіксували 2012 р.: -8,2 °С за норми -3,7 °С, а також холоднішим був і лютий 2018 р. (-4,2 °С). В інші сім років середньомісячна температура лютого перевищувала кліматичний показник на 4,4‒7,3 °С.
Більшу небезпеку низькі температури нестимуть рослинам озимих зернових, які ввійшли в зиму у фазі 1‒3 листків. Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється в вузлах кущіння, менша ‒ в листках.
В останні роки спостерігаємо неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, незначне промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію. Таке неодноразове порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат запасних пластичних речовин (цукрів), і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів.
Щодо зимових опадів, то вони відіграють значну роль у водозабезпеченні ґрунту навесні. Норма опадів у зимові місяці (грудень ‒ січень) дорівнює 131 мм. У проаналізовані роки їх дефіцит спостерігали впродовж чотирьох зим: з 2014‒2015 рр. до 2016‒2017 рр., в інші зими відзначено надлишок опадів. Листопад 2020 р. був доволі сухим: опадів випало трохи більше за третину норми (35,8 %).
Отож моніторинг посівів завжди має стояти на порядку денному, особливо в період відлиг і за різких коливань температур, для корекції майбутнього догляду за ними.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.