ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Озимі зернові перебувають у вимушеному зимовому спокої.
Зниження середньодобових температур відбувалося поступово: з -0,5 °С (8.01) до -6,4 °С (15.01), що сприяло повторному успішному проходженню другої фази загартування. Тривалість утримання понижених температур є недовгим (15‒20.01). Мінімальна температура на глибині вузла кущіння є вищою за критичну. Достатня висота снігового покриву з добрими теплоізоляційними властивостями перешкоджала швидкому проникненню низьких температур у ґрунт. Такі метеоумови пом’якшують ризики загибелі й пошкодження озимих зернових від вимерзання. Однак, в зоні великого ризику залишаються посіви озимих зернових, які ввійшли в зиму, не досягнувши повноцінного розвитку (кущіння) восени, тобто ті, які є у фазі сходів (1‒3 листків).
Тому постійний контроль за станом озимих повинен бути на повістці дня впродовж усієї перезимівлі. Для встановлення життєздатності озимих важливим є відбір монолітів 25.01, встановлення життєздатності озимих за методом відростання і конусом росту рослин. Позаяк це дозволить отримати своєчасну інформацію щодо їх стану і застосувати необхідні заходи, так як можливі різного роду пошкодження та ослаблення рослин від нетипових умов погоди.
Результати відрощування проб озимих, що відбираються 25.01, покажуть їх фактичний стан. Але так як на глибині залягання вузла кущіння не спостерігали зниження температур до критичного значення, то можна передбачити, що перезимівля озимих у першій половині зими є задовільною й відсоток їх загибелі не буде значним. Однак, якщо і надалі спостерігатимуться коливання температур – їх підвищення до відлиг, танення і сходження снігового покриву, знову зниження температурного режиму, то опірність озимих несприятливим погодним факторам буде знижуватися.
Отож, за постійних й різких змін гідротермічних умов, моніторинг стану озимих повинен залишатися на порядку денному.
Матеріали підготували:
Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу рослинництва.