Опубліковано у Стан посівів

Ураганний вітер, гроза, сильна злива, місцями з градом пройшли 25.06, впродовж 2 год випало 28,0 мм опадів (85 % декадної норми). Місцями спостерігаємо незначне вилягання посівів.

Незважаючи на таку кількість опадів, запаси вологи в ґрунті, визначені до випадання дощу й кілька діб після нього, істотно не змінилися, оскільки сильні зливи не є продуктивними.

Запаси продуктивної вологи (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний) під пшеницею озимою (сівозміна відділу технологій у рослинництві), мм

1. Стан посівів

На 29.06 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в Х‒ХІ етапах органогенезу (фаза формування зерна ‒ молочна стиглість).

Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ІХ етапі органогенезу (цвітіння).

У фазі молочної стиглості (наливу зерна) відбувається інтенсивне нагромадження пластичних речовин у зерні, відмирає вегетативна маса і лише верхній листок зберігає зелене забарвлення. Оптимальні умови для проходження цієї фази – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (до 25 °С) температура повітря.

Вологість зерна пшениці озимої на 29.06

Високі температури повітря (понад 25 °С) та недостатні запаси продуктивної вологи ґрунту в фазі молочної стиглості затримують наливання зерна. Може відбуватися негативне явище т. зв. “захвату”, або запалу зерна, тобто переміщення води від колоса до тканин листків і стебла, внаслідок цього зерно хлібних злаків стає щуплим.

Іншою причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване “стікання” зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу і дозрівання. 

“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).

Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

3. Фітосанітарний стан посівів зернових культур на 29.06

На посівах ячменю ярого залежно від сорту розвиток борошнистої роси становив 5,5−11,4 %, сітчастої плямистості − 3,5−10,5 %, темно-бурої плямистості − 4,5−8,2 %, смугастої плямистості − 3,5−8,5 %, а на посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 2,5−6,5 %.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Галина Ярославівна Біловус, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна