logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

 
 

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.
Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.
 
Детальніше

 

 

 

ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

 НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ  

       Місія інституту

Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.

1

Оголошення

вступна кампанія 2026

в аспірантуру  та докторантуру

Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

  • Головна
  • Стан посівів
  • Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 21.07.2021 р.

Опади за період випали в кількості 32,3 мм, що становить 98 % декадної норми.

  1. Стан посівів

На 20.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в восковій та повній стиглості. Дощі, які випадали майже щоденно, зумовили значне насичення зерна вологою.

Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІІ етапі органогенезу (воскова стиглість).

  1. Рекомендації

Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.

Крім того, високі температури, дощова погода в період наливу й дозрівання зерна можуть спричинити так зване “стікання” зерна, що є причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої.

“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).

Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

  1. Фітосанітарний стан посівів зернових культур на 20.07

Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 20.07.2021 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу 1,03,5 %, фузаріозу 1,53,5 %, борошнистої роси 1,02,5 %, оливкової плісняви 0,51,5 %.

Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.

Першочергове завдання ‒ в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.

Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин у середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г.

На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості 9,5−22,5 %, корончастої іржі −1,5−9,5 %.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Галина Ярославівна Біловус, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся