ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади за період випали в кількості 32,3 мм, що становить 98 % декадної норми.
На 20.07 сорти пшениці озимої Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в восковій та повній стиглості. Дощі, які випадали майже щоденно, зумовили значне насичення зерна вологою.
Овес сорту Артур за сівби 13.04, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в ХІІ етапі органогенезу (воскова стиглість).
Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. І посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються у категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.
Крім того, високі температури, дощова погода в період наливу й дозрівання зерна можуть спричинити так зване “стікання” зерна, що є причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої.
“Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).
Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.
Згідно з результатами наших обстежень при моніторингу посівів озимих зернових станом на 20.07.2021 р. за теплої та вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. Залежно від сорту розвиток на колосі септоріозу − 1,0−3,5 %, фузаріозу − 1,5−3,5 %, борошнистої роси − 1,0−2,5 %, оливкової плісняви − 0,5−1,5 %.
Сильні опади, які пройшли, і підвищення температури повітря в подальшому будуть сприяти розвитку хвороб колоса, а це вимагає оперативного проведення збиральних робіт.
Першочергове завдання ‒ в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів. Оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій сприятиме збереженню його якісних показників.
Згідно з результатами наших досліджень за попередні роки, перестій на корені на 4–12-ту добу сприяє зменшенню маси 1000 насінин у середньому залежно від сорту на 1,9–10,5 г.
На посівах вівса розвиток червоно-бурої плямистості − 9,5−22,5 %, корончастої іржі −1,5−9,5 %.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Галина Ярославівна Біловус, старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.