ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Спостерігали промерзання ґрунту вночі та вранці до 1‒3 см.
Вологозапаси ґрунту на 22.03 під озиминою високі.
Запаси продуктивної вологи (сівозміна відділу технологій у рослинництві, ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний), мм
|
Культура |
Горизонт ґрунту, см |
Продуктивна волога, мм |
|
Пшениця озима – кущіння |
0‒20 |
45,8 |
|
0‒40 |
95,5 |
|
|
0‒100 |
253,1 |
У ІІ декаді березня середньодобова температура повітря становила 1,4 °С та перевищила кліматичний показник на 1,3 °С; опадів не було.
Із 21 березня спостерігаємо середньодобові температури, близькі та вищі за біологічний мінімум (5 °С), очікуємо відновлення вегетації озимини.
Для активізації ростових процесів озимих зернових після зимового спокою рослин, який проходив у складних погодних умовах, потрібно провести підживлення посівів. Ефективний строк для першого (регенераційного) підживлення в наших умовах – період активного росту (10‒15 діб після відновлення вегетації), коли коефіцієнт використання поживних речовин найбільший.
Критерієм для визначення дози азотних добрив у першому підживленні є кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток.
Розпочинати підживлення слід із слабше розвинутих посівів (2‒4 листки, початок кущіння) та густотою рослин 350‒400 шт./м2 орієнтовно N45‒60 (1,3‒1,8 ц/га аміачної селітри); завершувати ‒ на площах з кращим розвитком рослин (3‒5 і більше пагонів) і густотою 450‒500 шт./м2, орієнтовна доза добрив N30‒45 (0,9‒1,3 ц/га аміачної селітри).
Традиційним для першого підживлення є внесення аміачної селітри, яка містить дві форми азоту: нітратну та амонійну. Добриво фізіологічно кисле (1 ц нейтралізується 0,74 ц СаСО3), водорозчинне, гігроскопічне.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.