ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 13.09 ріпак озимий сорту Черемош за сівби 27.08 є в фазі сходів (І етап органогенезу).
Підходячи до осінньо-польових робіт, кожного року рекомендуємо зосередитися на правильному виборі сортів і їх кількості для одного підприємства. У крупних агроформуваннях достатнім буде культивування 3‒5 сортів, що різняться за агробіологічними властивостями, з урахуванням напряму використання. Це сприятиме більш повній реалізації генетичного потенціалу зернової продуктивності, а відтак і стабільності врожайності та якості продукції в роки використання.
Сорти озимих культур мають різні біологічні властивості та відрізняються за господарсько цінними ознаками, стійкістю до стрес-факторів, продуктивністю.
Важливим є врахування напряму використання, ознаки якості, зимостійкості, стиглості, стійкості до хвороб, вимог до елементів агротехніки та можливості їх забезпечення.
Сорти високоінтенсивного типу вимагають високого агрофону, кращих попередників, доброго ресурсного забезпечення, тобто інтенсивних технологій вирощування; при порушенні елементів технології різко знижують урожайність.
Менш інтенсивні сорти відзначаються добрими адаптивними властивостями як для оптимальних, так і дещо нижчих агрофонів, добрих і задовільних попередників. Такі сорти озимих характеризуються добрим відростанням після перезимівлі та кущаться інтенсивніше навесні, менше реагують на посуху, надмірні опади.
Матеріали підготували:
Ганна Миколаївна Дорота, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.