Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 15.02.2023 — Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

Опубліковано у Стан посівів

За цей період опади випали в невеликій кількості (1,0 мм).

З 11 лютого сніговий покрив почав сходити й на 13.02 в полях озимих становив 2‒4 бали. Ґрунт талий, сильно зволожений; температура на глибині залягання вузла кущіння має плюсові значення (трохи вище 0 °С).

На окремих полях спостерігаємо локальне залягання льодової кірки товщиною 1‒4 см, яка під дією плюсових температур руйнується, й надалі маємо застоювання талих вод.

У І декаді лютого середньодобова температура повітря дорівнювала -2,9 °С, опади випали в кількості 22,4 мм (172 % норми).

Рослини пшениці озимої залишаються в зимовому спокої. Нестійкі, контрастні погодні умови, чергування плюсових та мінусових температур, які спостерігаємо під час перезимівлі, призводять до певних негативних явищ: кількаразове утворення на талому ґрунті снігового покриву та його сходження, сильне перезволоження ґрунту, місцями ‒ затоплення посівів. Вони є основними ризиками для озимих зернових, які будуть впливати на їхню продуктивність.

Рекомендації

Перше (регенераційне) підживлення можна застосовувати по мерзлоталому ґрунті. Його проводять на слаборозвинених посівах після сходу снігового покриву перед відновленням весняної вегетації за переходу температури через 0 °С, коли вночі вона набуває мінусових, а вдень плюсових значень. Тоді верхній шар ґрунту є перезволожений, добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Однак їхнє засвоєння буде лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Такий агрозахід доцільний, якщо площі під озимими значні, а технічні можливості господарства обмежені. Крім того, за нинішньої зими, коли ґрунт повністю талий, перезволожений, слід дочекатися таких температурних умов, щоб він промерз на достатню глибину для проходження техніки. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та кращого розвитку надземної поверхні й кореневої системи.

Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N15‒30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

Для підживлення озимих застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію тощо.

Слід пам’ятати також про непродуктивні втрати азоту для різних видів добрив: карбамід – 40‒45 %, сульфат амонію – 24‒27 %, селітра аміачна – 18‒20 %, селітра кальцієва – 10‒12 %, КАС – 3‒5 %.