ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Опади в вигляді снігу, мокрого снігу випали в кількості 4,8 мм.
Сніговий покрив утворювався двічі: 6.03 висотою до 1 см та 7.03 висотою 2‒3 см; в обох випадках протягом дня сходив. Станом на 7.03 ґрунт під снігом талий, температура на глибині залягання вузла кущіння становила 0,9 °С.
У ІІІ декаді лютого середньодобова температура повітря становила 1,9 °С за норми -3,3 °С, середньомісячна ‒ 0,4 °С за норми -3,7 °С. Опадів випало відповідно 7,6 мм (51 % від норми) та 41,0 мм (95 %).
Рослини озимих перебувають у стані зимового спокою.
Критично загрозливих погодних факторів під час перезимівлі 2022‒23 рр. озимих не було. Однак спостерігали тривалі підвищення середньодобових температур, що спричинювали її порушення; відзначено плюсові середньодобові температури, зокрема вищі за біологічний мінімум (5 °С); озимина тимчасово відновлювала ростові процеси; сніговий покрив, що утворювався, залягав на талому ґрунті та був короткотривалим; ґрунт під озимими перебував у сильно зволоженому стані; промерзання його було незначне (1‒5 см) та нетривале; мінімальні температури повітря, які знижувалися до -10,5 °С (19.12) та -11,8 °С (9.02), на поверхні снігу ‒ до -19,0 °С (9.02), практично не зашкодили озимині; її загибель за даними відрощування рослин є в межах допустимих відсотків; на глибині залягання вузла кущіння мінімальна температура не опускалася нижче -3,0 °С.
Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку посівів – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння.
За цими показниками дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:
‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною й рівномірною густотою (не менше 350‒400 рослин на
1 м2);
‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;
‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від стану розвитку рослин.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.