Опубліковано у Стан посівів

У ІІ декаді червня середньодобова температура повітря становила 15,4 °С за норми 16,0 °С, дощі випали в кількості 47,0 мм (157 % норми).

Вологозапаси ґрунту в горизонті до 40 см є високими. На 27.06 запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою сорту Ахім залежно від строків сівби та варіантів були такими (відділ технологій у рослинництві, ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний): у горизонті 0‒20 см ‒ 47,9‒50,5 мм, 0‒40 см ‒ 85,3‒95,5 мм.

2. Стан посівів

На 27.06 рослини пшениці озимої залежно від сортів та строків сівби є в Х‒ХІ етапах органогенезу (кінець формування зерна ‒ молочна стиглість), фаза 72‒75 за класифікацією ВВСН. 

Овес сорту Артур, висіяний 21.03, є в кінці ІХ етапу органогенезу ‒ кінець цвітіння, ВВСН 69, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ початок ІХ етапу ‒ початок цвітіння (ВВСН 61), соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ у ІІІ етапі (інтенсивний ріст) ‒ розгортання 4-го трійчастого листка (ВВСН 14), гречка сорту Ярославна за сівби 15.05 ‒ у ІХ етапі органогенезу ‒ цвітіння.

Динаміка вологості зерна пшениці озимої залежно від сортів та строків сівби, %

Оптимальні умови для проходження молочної стиглості – добра забезпеченість рослин вологою та невисока (до 25 °С) температура повітря.

Високі температури повітря (понад 25 °С) та недостатні запаси продуктивної вологи ґрунту затримують наливання зерна. Може відбуватися негативне явище т. зв. “захвату”, або запалу зерна, тобто переміщення води від колоса до тканин листків і стебла, внаслідок цього зерно хлібних злаків стає щуплим.

Іншою причиною недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, є так зване “стікання” зерна, яке відбувається в умовах Західного регіону під впливом дощової погоди в період його формування, наливу і дозрівання. “Стікання” зерна проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи рослин, у першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу і надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”). Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі і зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки як поживне середовище для їх життєдіяльності. Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, зокрема мікробіологічних, процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні, що виникають під впливом надмірного зволоження та підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 і більше відсотків від біологічного врожаю.

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна