Опубліковано у Стан посівів

2. Стан посівів

На 26.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім є в повній стиглості. Зерно набирає вологи від періодичного випадання помірних та сильних дощів. 

Овес сорту Артур, висіяний 21.03, також є в повній стиглості, ВВСН 91, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ в ХІ етапі ‒ фаза тістоподібного стану зерна (ВВСН 77), соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ формування бобів (ВВСН 71), гречка сорту Ярославна за сівби 15.05 ‒ в ХІ етапі органогенезу ‒ достигання насіння.

Динаміка вологості зерна залежно від культур, сортів та строків сівби, %

* 24.07 пройшла сильна гроза, за ніч випало 45,4 мм опадів. 

На посівах області продовжують обмолот озимих зернових, жнива проходять повільними темпами через коливання погодних умов. Згідно з оперативною інформацією на 26.07 зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 17,3 тис. га (99,9 % площ), намолочено 90,6 тис. т, урожайність 5,24 т/га, пшениці озимої ‒ 5,09 тис. га (3,3 % площ), намолочено 16,9 тис. т, урожайність 3,31 т/га, ріпаку озимого ‒ 7,6 тис. га (15,6 %), 23,4 тис. т, 3,08 т/га.

3. Рекомендації

Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. Посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються в категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції.

Поряд із жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує: 

‒ посилення біологічної і ферментативної активності;

‒ збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;

‒ поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;

‒ збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;

‒ поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту (N) є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.

Також використовують деструктори рослинних решток (стерні), які заселяють ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізують фітотоксини й поліпшують біологічну активність ґрунту. 

Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине мікробіота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, зменшення водопроникності, загибель типових мікроорганізмів. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.

Матеріали підготували:

Ганна Миколаївна Дорота, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна