ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 8.08 пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 є в повній стиглості, однак зерно постійно акумулює вологу дощів, його вологість порівняно з попередньою датою визначення залишилася без змін ‒ 26,8 %, соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ формування бобів (ВВСН 79), гречка сорту Ярославна за сівби 15.05 ‒ в ХІ етапі органогенезу ‒ достигання насіння.
На посівах області продовжують збирання сільськогосподарських культур. Згідно з оперативною інформацією на 09.08 зібрано пшениці озимої (всі категорії господарств) на площі 74,6 тис. га (48,6 % площ), намолочено 447,0 тис. т, урожайність 5,99 т/га, ячменю ярого ‒ 0,4 тис. га (3,0 %), намолочено 1,1 тис. т, урожайність 3,16 т/га, гороху ‒ 0,186 тис. га (93,0 %), намолочено 0,5 тис. т, урожайність 2,71 т/га, ріпаку озимого ‒ 34,6 тис. га (71,1 %), 125,7 тис. т, 3,63 т/га, ріпаку ярого ‒ 0,2 тис. га (3,0 %), 0,8 тис. т, 3,81 т/га.
Цьогорічні жнива проходять за складних погодних умов. Переважають дощові дні, а за погожих ‒ зерно не встигає втратити вологу й дійти до потрібної вологості для збирання. А після оптимальних термінів та при періодичному, частому випаданні дощів під час жнив спостерігаємо явище «стікання» зерна, його ураження шкодочинними організмами. Кожна подальша доба перестою зернових веде до втрат зерна, вуглеводно-білкового виснаження (за згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню), ураження колосся грибковими хворобами (фузаріоз, альтернаріоз, ріжки жита) та напівпаразитними сапрофітними грибами, вилягання посівів, обламування колосся, осипання зерна, яке більше спостерігається на ранньо- та середньостиглих сортах, проростання його в колосі.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.