ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 12.09 соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 є відповідно в фазах ВВСН 86 та 96.
На посівах області розпочали збирання пізніх сільськогосподарських культур. Згідно з оперативною інформацією на 13.09 зібрано гречки (всі категорії господарств) на площі 0,5 тис. га (6,2 % площ), намолочено 0,6 тис. т, урожайність 1,16 т/га, викопано картоплі ‒ 7,3 тис. га (7,4 %), 101,9 тис. т, 14,01 т/га.
Продовжують сівбу озимих культур: посіяно пшениці озимої 17,4 тис. га (всі категорії господарств), що становить 10,2 % від прогнозу, ячменю озимого ‒ 1,5 тис. га (8,2 %), ріпаку озимого ‒ 44,5 тис. га (92,4 %).
Підходячи до сівби озимих зернових, рекомендуємо зосередитися на правильному виборі сортів і їх кількості для одного підприємства. У крупних агроформуваннях достатнім буде культивування 3‒5 сортів, що різняться за агробіологічними властивостями, з урахуванням напряму використання. Це сприятиме більш повній реалізації генетичного потенціалу зернової продуктивності, а відтак і стабільній врожайності та якості продукції в роки використання.
Сорти високоінтенсивного типу вимагають високого агрофону, кращих попередників, доброго ресурсного забезпечення, тобто інтенсивних технологій вирощування; внаслідок порушення елементів технології різко знижують урожайність.
Менш інтенсивні сорти відзначаються добрими адаптивними властивостями як для оптимальних, так і дещо нижчих агрофонів, добрих і задовільних попередників. Такі сорти озимих характеризуються добрим відростанням після перезимівлі та кущаться інтенсивніше навесні, менше реагують на посуху, надмірні опади.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.