ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
За температурного режиму, що перевищує біологічний мінімум (5 °С), озимі зернові продовжують кущіння. На 14.11 пшениця озима сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в фазі ВВСН 22 ‒ формує другий бічний пагін. Посіви накопичили 451,3 °С активних і 241,3 °С ефективних температур.
Агроформування області завершили сівбу озимих зернових під урожай 2024 р. Згідно з оперативною інформацією на 14 листопада посіяно озимих культур (всі категорії господарств): пшениці ‒ 160,0 тис. га, що становить 99,6 % від прогнозу, ячменю ‒ 19,4 тис. га (108,9 %), жита ‒ 3,6 тис. га (102,0 %).
Зібрано пізніх сільськогосподарських культур (всі категорії господарств): гречки на площі 7,4 тис. га (93,0 % площ), намолочено 10,7 тис. т, урожайність 1,45 т/га, кукурудзи ‒ 39,6 тис. га (50,4 %), 354,4 тис. т, 8,96 т/га, соняшнику ‒ 38,5 тис. га (99,3 %), 104,5 тис. т, 2,71 т/га, сої ‒ 113,9 тис. га (97,8 %), 339,3 тис. т, 2,98 т/га, зібрано буряку цукрового ‒ 13,0 тис. га (89,8 %), 661,0 тис. т, 50,96 т/га.
На ранніх посівах пшениці озимої відзначено ураження септоріозом (0,7–1,7 %), ячменю – ринхоспоріозом (0,5–1,5 %).
На посівах ріпаку озимого ураження альтернаріозом становить 7–9,5 %, пероноспорозом ‒ 9‒10 %, фомозом ‒ 5–7 %.
Погодні умови осені сприяють життєдіяльності мишоподібних гризунів. На обстежених площах на 1 га озимих ріпаку, пшениці нараховується від поодиноких нор до 1–2 заселених колоній.
У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Небезпека пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди.
Надалі очікується міграція гризунів на посіви озимих зернових колосових, ріпаку озимого та багаторічні трави й збільшення чисельності на зазначених культурах.
Зернові принади використовують при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який становить 3–5 і більше заселених колоній на 1 га.
Всі роботи щодо обмеження чисельності шкідливих організмів потрібно проводити, суворо дотримуючись санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці, та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.