ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Першу половину зими озимі зернові культури пройшли успішно. 25.01 відібрано рослини пшениці озимої сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) для відрощування, яке проводили меристематичним методом протягом 24 год за температури 22 °С. Життєздатними вважають рослини, в яких внаслідок приросту меристеми з’явилися паростки довжиною понад 0,3 см. До числа ослаблених належать рослини з приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають.
За результатами відрощування проб загибелі рослин немає, всі рослини мають добру життєздатність, приріст меристеми становить 1,7‒3,2 см.
Середня висота рослин ‒ 12,0 см, вона зменшилася порівняно з осіннім обстеженням на 4,3‒4,9 см внаслідок відмирання верхньої частини листків через дуже низькі температури на поверхні снігу (-24…-20 °С), оскільки рослини не були повністю покриті снігом; кількість вторинних коренів ‒ 3,5 шт./рослину, коефіцієнт кущіння ‒ 2,4.
Спостерігаємо чергову відлигу. Такі температурні стреси виснажують озимі культури й призводять до інших негативних явищ, зокрема сприяють розвитку шкідників та хвороб. Тому й надалі важливим є постійний контроль за станом озимини, особливу увагу слід звернути на посіви ранніх та надто пізніх строків сівби.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.