ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Рослини пшениці озимої сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в фазі виходу в трубку, ріст 3-го міжвузля (VІ етап органогенезу, 33 ВВСН), сорту Поларкап ‒ ріст 2-го міжвузля (V етап органогенезу, 32 ВВСН), вівса сорту Ант за сівби 11.04 ‒ у фазі сходів ‒ 1 листок (І етап органогенезу, 11 ВВСН). Зниження середньодобових температур майже до біологічного мінімуму, а нічних ‒ до 1‒2 °С загальмувало активний ріст та розвиток посівів сільськогосподарських культур. У фазі виходу в трубку рослини пшениці озимої можуть зазнати пошкоджень за зниження температур до -4 °С.
На 23.04 в агроформуваннях області (всі категорії господарств) посіяно пшениці ярої на площі 12,7 тис. га (68,2 % від прогнозу), ячменю ярого ‒ 9,8 тис. га (76,9 %), вівса ‒ 10,9 тис. га (95,4 %), гороху ‒ 0,2 тис. га (52,1 %), кукурудзи ‒ 8,1 тис. га (10,5 %), гречки ‒ 0,2 тис. га (4,1 %), буряків цукрових ‒ 14,4 тис. га (88,3 %), ріпаку ярого ‒ 0,7 тис. га (74,4 %), соняшнику ‒ 5,6 тис. га (21,1 %), сої ‒ 4,0 тис. га (2,9 %), посаджено картоплі ‒ 64,2 тис. га (64,9 %).
Актуальною залишається вчасно проведена боротьба з хворобами та бур’янами. Важливо застосовувати на посівах озимих зернових проти септоріозу та ринхоспоріозу фунгіциди, які рекомендовані та входять до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
За обробки посівів зернових культур фунгіцидами слід враховувати фітосанітарний стан кожного поля, а зокрема ступінь ураження рослин певним збудником, та дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з отрутохімікатами.
Після огляду посівів зернових культур на основі видового складу бур’янів та з врахуванням фази розвитку культури і температури слід застосовувати один (або суміш) з рекомендованих гербіцидів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». За наявності перерослих бур’янів ефективною є обробка посівів озимих зернових гербіцидом гроділ Максі 375 OD, о. д. – 0,09–0,11 л/га. Якщо обробки гербіцидами збігаються з фунгіцидними, бажано їх робити баковими сумішами сумісними препаратами.
Під час застосування пестицидів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та рекомендацій щодо певного препарату (норма витрати, температура внесення, фаза культури і бур’янів, стресовий стан посівів (посуха, надмірно зволожений ґрунт, пошкодження приморозками, шкідниками, хворобами)).
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.