Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 12.06.2024 — Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.

Опубліковано у Стан посівів

Стан посівів

На 11.06 рослини пшениці озимої за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є у фазах: сорт Естафета миронівська ‒ молочна стиглість (Х етап органогенезу, 75 ВВСН), сорт Поларкап ‒ початок молочної стиглості (Х етап органогенезу, 73 ВВСН). Овес сорту Ант за сівби 11.04 є у фазі викидання волоті (VІІІ етап органогенезу, 58 ВВСН). Соя сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04 ‒ у фазі 4‒5-го трійчастого листка (ІІ етап органогенезу, 14‒15 ВВСН).

Порушення рівномірності надходження атмосферних опадів у травні зумовило їх дефіцит, а отже, й запасів продуктивної вологи ґрунту. Впродовж цього часу пшениця озима залежно від групи стиглості проходила фази росту останнього міжвузля ‒ цвітіння. У І декаді червня відзначили понаднормові опади, рослини вступили в фази формування зерна ‒ молочної стиглості. У цей період передумовами високого врожаю є добре забезпечення вологою в поєднанні з невисокою (до 25 °С) температурою повітря.

Однак дощова погода під час формування, наливу і дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої, коли можна спостерігати так зване “стікання” зерна, яке проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За таких умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, й надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”). Відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісені на колосі). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Вони підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), внаслідок чого втрати зерна можуть становити 15‒50 % і більше від біологічного врожаю. Велике “стікання” зерна спостерігали на посівах області у 2001 р. та часткове ‒ в інші роки.

Директор інституту Олег СТАСІВ