ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
24.02 повторно відібрано рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап (сівба 26.09) для відрощування, яке проводили меристематичним методом протягом 24 год за температури 22 °С. Життєздатними вважають рослини, в яких внаслідок приросту меристеми з’явилися паростки довжиною понад 0,3 см. Ослаблені характеризуються приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають. У сорту Естафета миронівська приріст меристеми дорівнює 0,0‒3,5 см, Поларкап ‒ 0,0‒2,5 см. Окремі бічні пагони в обох сортів відростання не дали.
Результати відрощування проб пшениці озимої
|
Сорт |
Дата сівби |
Фаза розвитку |
Промер-зання ґрунту, см |
% живих рослин |
% загиблих рослин |
|
|
з доброю життє-здатністю |
з пониже-ною життє-здатністю |
|||||
|
Естафета миронівська |
26.09 |
кущіння |
29 |
76,0 |
18,0 |
6,0 |
|
Поларкап |
26.09 |
кущіння |
30 |
75,5 |
18,4 |
6,1 |
Проведено аналіз вмісту цукрів у вузлах кущіння (рефрактометр DR201‒95), який залежно від сорту на 24.02 становить 16,1‒20,0 % Brix. За даними літератури та проведених багаторічних досліджень, достатній для протидії низьким температурам вміст легкорозчинних вуглеводів у конусах наростання озимих колосових культур на початку зимового періоду має становити не менше як 30 %. Зниження цього показника пов’язане з їх використанням на енергетичні потреби рослинних клітин.
Конус росту недиференційований, його довжина сягає 0,6‒0,7 мм, що відповідає ІІ етапу органогенезу.
Запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в горизонті 0‒10 см (ґрунт сірий лісовий поверхнево оглеєний, сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в межах 13,6‒18,3 мм. Занепокоєння викликає значний дефіцит опадів у лютому. Підвищення температурного режиму та інсоляції буде посилювати втрату вологи. Листкова поверхня добре розкущених посівів озимини значно зменшує ці втрати, на зріджених і слаборозвинутих вони є значними.
Початок весняно-польових робіт першочергово має бути спрямований на закриття вологи ґрунту, особливо якщо й надалі буде обмаль опадів. В останні роки спостерігаємо їх дефіцит під час сівби ярих, наприклад, у 2019 р. в лютому випало лише 28,8 % від норми, березні ‒ 45,2 %, а цього року за дві декади лютого ‒ 12,9 %. Оптимальні значення доступної вологи для рослин такі: у посівному шарі ґрунту (0‒10 см) ‒ 14‒15 мм, в орному (0‒20 см) ‒ понад 20 мм (близько 30 мм).
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
26.02.2025