ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Значне підвищення денних температур на поверхні ґрунту спричинило швидке й повне його відтавання. Однак мінусові нічні температури стримували активну вегетацію озимих культур. Строки відновлення вегетації збігаються з датою переходу середньодобової температури через 3‒5 °С і відростанням нової тканини на 1 см.
Після відновлення вегетації озимі зернові до початку виходу в трубку продовжать весняне кущіння. За цей час рослини, як правило, сформують 1‒3 бічні пагони. На енергію кущіння значно впливає забезпечення вологою й поживними речовинами. Відсутність або недостатня кількість продуктивної вологи в верхньому шарі ґрунту, де знаходиться вузол кущіння, різко знижує утворення бічних пагонів й може навіть призупинити його. Цьогоріч у лютому випала найменша кількість опадів за останні 25 років. Їх дефіцит у подальшому може негативно вплинути також на якість проведення весняно-польових робіт, зокрема сівби ярих культур. Ефективність використання вологозапасів залежить від початку весняних обробітків, до яких приступають з настанням стиглості ґрунту. Нестача вологи може призвести до того, що вона стане лімітуючим фактором у формуванні майбутнього врожаю.
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
05.03.2025