ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Високі середньодобові температури, які встановилися з 6.03, зумовили відновлення весняної вегетації озимих культур. Середньобагаторічна дата для нашої зони ‒ 29.03‒1.04. За раннього її відновлення переважають довгохвильові червоні промені, сприятливі для процесів росту й нагромадження біомаси, ‒ відбувається вегетативний тип розвитку. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин, довше затримуються у фазі весняного кущіння, формують потужну вторинну кореневу систему. Слабка сонячна радіація сприяє формуванню кращого стеблестою та закладанню потужних колосів. Раннє відновлення вегетації позитивно впливає на посіви пізніх строків сівби, які увійшли в зиму недостатньо розвиненими (такими, що не розкущилися або недостатньо розкущені). Вони мають можливість завершити процеси росту й розвитку. За пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) переважають короткохвильові сині промені високих енергій, сільськогосподарські культури розвиваються за генеративним типом.
Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є у ІІ етапі органогенезу, ВВСН 22‒24, вони продовжують весняне кущіння.
Відсутність опадів, сонячні дні, вітри понад 5 м/с, які були характерні для цього періоду, зумовлюють швидку втрату ґрунтової вологи, особливо з посівного шару.
Агроформування області розпочали сівбу ранніх зернових.
Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів, перш за все візуальну оцінку – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння.
За цими показниками дають остаточну оцінку стану кожного поля:
‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою (не менше ніж 350‒400 рослин на 1 м2);
‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;
‒ поганий – посіви у фазі двох ‒ трьох листків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від фази розвитку рослин.
В. о. директора інституту Олег СТАСІВ
Матеріали підготували:
Наталія РУДАВСЬКА, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов БЕГЕН, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
Перевірено:
Марія КАХНИЧ
12.03.2025