ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
- Перебіг метеорологічних умов
У період з 27 серпня до 2 вересня продовжувала утримуватися погода з підвищеним температурним режимом. Середньодобові температури повітря серпня в зазначений період знаходилися в межах 15,6‒23,5 °С й перевищували норму (15,8 °С у ІІІ декаді серпня) в окремі дні на 7,7 °С. У перший день вересня відзначено зниження середньодобової температури повітря до 15,0 °С. Максимальну температуру повітря (31,5 °С) відзначено 30.08, мінімальну (9,0 °С) – 28.08.
Опади, що випали 27.08 і 1.09 в сумарній кількості 29,2 мм, поповнили запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту.
- Хід сільськогосподарських робіт
На посівах області закінчують обмолот зернових культур та ріпаку. Збирання зернових за оперативною інформацією на 02.09 становить (всі категорії господарств): ранні зернові ‒ 217,1 тис. га (95,3 % площ), намолочено 1002,6 тис. т, урожайність 4,62 т/га, зокрема: пшениця озима – 148,3 тис. га (99,1 %), 712,6 тис. т, 4,81 т/га; жито озиме ‒ 6,7 тис. га (94,4 %), 18,3 тис. т, 2,72 т/га; пшениця яра ‒ 18,3 тис. га (90,2 %), 74,4 тис. т, 4,07 т/га; ячмінь ярий – 13,7 тис. га (84,0 %), 47,6 тис. т, 3,47 т/га; овес ‒ 8,8 тис. га (67,2 %), 25,9 тис. т, 2,93 т/га. Ріпак озимий зібрано на площі 64,0 тис. га (99,7 %), намолочено 163,5 тис. т, врожайність 2,55 т/га.
Незначні запаси вологи не дають можливості проведення обробітку ґрунту під озимі культури на оптимальну глибину. Агроформування області, застосовуючи поверхневий обробіток ґрунту комбінованими агрегатами, сіють ріпак озимий.
- Рекомендації
Якість обробітку ґрунту під озимі зернові забезпечує одержання високих урожаїв. Слід наголосити, що оранка ефективна в боротьбі з бур’янами, особливо кореневищними, однак її слід проводити не пізніше як за 3 тижні до початку сівби і супроводжувати коткуванням. Поверхневий обробіток доцільний на чистих від бур’янів полях. Від строків сівби залежать дружність і повнота сходів, інтенсивність росту та розвитку рослин восени, проходження фаз загартування, які визначають їх зимостійкість. Добрі результати забезпечують такі строки, за яких осіння вегетація рослин триває не менше 45‒55 діб, що сприяє утворенню 3‒4 синхронно розвинених пагонів, розвитку вторинної кореневої системи і нагромадженню достатньої кількості вуглеводів у вузлах кущіння. Рослини, які входять у зиму з одним стеблом, не мають вузла кущіння та відповідної листкової поверхні, слабо використовують поживні речовини та вологу і можуть навіть загинути.
Дослідженнями також встановлено, що з огляду на зміни клімату, цей елемент технології вимагає коректив у сторону пізньої сівби. Але дуже важливо не переміщувати термінів допустимої сівби після 10 жовтня. Пшеницю озиму доцільно сіяти в період 15‒30 вересня, сівбу озимого жита розпочинати на 3‒5 діб раніше від рекомендованих строків для пшениці озимої. Якщо в господарствах вирощують диплоїдні і тетраплоїдні сорти жита озимого, то останні сіяти на 5 діб пізніше, дотримуючись просторової ізоляції (200‒300 м). Надто рання їх сівба призводить до надмірного розвитку вегетативної маси восени, випрівання, ураження рослин грибковими хворобами. Сівбу жита озимого слід завершити до початку жовтня.
Тритикале потрібно сіяти на початку рекомендованих строків пшениці озимої (15‒25.09) в зоні Лісостепу і на 5 діб швидше на Поліссі (10‒25.09).
Строки сівби ячменю озимого в лісостеповій зоні області – 20‒30, поліській – 15‒25 вересня. Також слід враховувати біологічні особливості сортів. Розпочинати сівбу сортами, які в умовах Західного регіону повільніше розвиваються, закінчувати більш пластичними, що восени краще кущаться, менше реагують на тривалість дня, більш адаптовані до несприятливих факторів зовнішнього середовища та рівня агротехнологій (напівінтенсивні, універсальні, сорти-дворучки).
Слід пам’ятати, що сорти високоінтенсивного типу вимагають стислих оптимальних строків сівби, які припадають на другу половину вересня.
Матеріали підготувала:
Рудавська Наталія Миколаївна, старший науковий співробітник відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук
