ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На посівах області закінчують обмолот зернових культур. Збирання зернових за оперативною інформацією на 09.09 становить (усі категорії господарств): ранні зернові ‒ 228,4 тис. га (98,5 % площ), намолочено 1038,1 тис. т, урожайність 4,54 т/га, зокрема: пшениця озима – 152,2 тис. га (99,7 %), 724,7 тис. т, 4,76 т/га; жито озиме ‒ 7,0 тис. га (95,0 %), 18,9 тис. т, 2,71 т/га; пшениця яра ‒ 20,2 тис. га (97,7 %), 80,9 тис. т, 4,0 т/га; ячмінь ярий – 14,9 тис. га (89,7 %), 51,9 тис. т, 3,47 т/га; овес ‒ 12,7 тис. га (95 %), 36,7 тис. т, 2,89 т/га. Ріпак озимий зібрано на площі 64,0 тис. га (100 %), намолочено 163,6 тис. т, врожайність 2,56 т/га.
Станом на 9 вересня ріпаком озимим засіяно 32,2 тис. га, що становить 61,4 % від прогнозу. Агроформування розпочали сівбу озимих зернових: ячмінь озимий посіяно на площі 3,4 тис. га (17,6 %), пшеницю озиму – 3,1 тис. га (3,3 %), жито озиме – 198 га (7,0 % від прогнозу).
Строки сівби – єдиний елемент технології, який не вимагає додаткових затрат, але від нього залежать дружність і повнота сходів, інтенсивність росту та розвитку восени, проходження фаз загартування, які визначають зимостійкість рослин. Добрі результати забезпечують такі строки, за яких осіння вегетація триває не менше 45–55 діб, що сприяє утворенню 3–4 синхронно розвинених пагонів, розвитку вторинної кореневої системи і нагромадженню достатньої кількості вуглеводів у вузлах кущіння. Рослини, які входять у зиму з одним стеблом, не мають вузла кущіння та відповідної листкової поверхні, слабо використовують поживні речовини та вологу і можуть навіть загинути.
Матеріали підготувала:
Рудавська Наталія Миколаївна, старший науковий співробітник відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук