ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Агроформування області, незважаючи на завершення оптимального періоду, продовжували сіяти ріпак озимий. На 16 вересня засіяно 38,5 тис. га ріпаком озимим (74,5 % від прогнозованої площі). Триває обробіток ґрунту та сівба озимих зернових, які посіяли на площі 13,4 тис. га (11 % від прогнозу), зокрема пшениця озима 5,28 тис. га (5,4 %), ячмінь озимий 7,4 тис. га (37,8 %), жито озиме 630 га (19,83 %).
Продовжується збирання сільськогосподарських культур, і станом на 16.09 зібрано (всі категорії господарств): гречку – на площі 0,4 тис. га (16,4 % площ), намолочено 0,4 тис. т, врожайність 0,97 т/га, олійних культур (разом) – 65,8 тис. га (38,3 %), 166,6 тис. т, 2,53 т/га, картоплю – 33,2 тис. га (34,8 %), вал 474,4 тис. т, врожайність 142,8 ц/га, цукрових буряків – 0,9 тис. га (16,8 %), 48,3 тис. т, 567,6 ц/га.
Ключовим для пшениці озимої є початковий її розвиток: дружні сходи, формування кореневої системи та вузла кущіння до настання мінусових температур. В очікуванні опадів та зниження температури переносять сівбу на більш пізні строки, що не дає можливості озимині сформувати відповідні параметри для успішної перезимівлі. Хоча слід зазначити, що незначна кількість опадів, які випали в І декаді вересня (1,5 мм), та їх відсутність у ІІ декаді (до 16.09) створюють дефіцит вологи. Якщо під час сівби в орному шарі ґрунту кількість продуктивної вологи дорівнює 5 мм, то рослини озимих зернових не дають сходів; 10 мм – сходи з'являються частково і стають зрідженими; 11–20 мм – умови для появи сходів задовільні; понад 20 мм – завжди з'являються дружні сходи.
Матеріали підготувала:
Рудавська Наталія Миколаївна, старший науковий співробітник відділу рослинництва, кандидат с.-г. наук