Опубліковано у Стан посівів

1. Стан посівів

Озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої. 

Весняний розвиток озимини буде залежати від ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації). ЧВВВ вважають раннім, коли його дата настання до 27 березня; таким, що наступає в строк (оптимальним), – 27 березня ‒ 3 квітня; пізнім – після 3 квітня. Перехід середньодобових температур повітря через +5 °С, за багаторічними даними, у наших умовах відбувається 29.03‒1.04.

За ранньої весни початок вегетації озимих (до виходу в трубку) проходить за понижених температур, які наростають повільно. Такі умови сприяють відростанню рослин, їх подальшому росту й розвитку, продовжується весняне кущіння. Особливо сприятливий такий сценарій відновлення вегетації для пізніх посівів, які ввійшли в зиму нерозкущеними. 

Пізня весна несе стрімке підвищення температур повітря, а отже, різкий перехід від зимового спокою до активної вегетації, весняне кущіння може бути повністю відсутнє. Такий розвиток метеорологічних умов вкрай несприятливий для посівів пізніх строків сівби.

Озимина, висіяна в оптимальний строк, яка ввійшла в зиму з добре розвиненою вторинною кореневою системою, 3‒4 пагонами, не буде залежати від ЧВВВ.

Першочерговим заходом після відновлення вегетації є обстеження посівів, яке дає змогу встановити:

‒ загальний стан посівів;

‒ фазу розвитку рослин;

‒ густоту – кількість рослин/стебел на 1 м2;

‒ стан кореневої системи;

‒ площу поля з пошкодженими/зрідженими посівами.

Відповідно до ЧВВВ розробляють і догляд за озиминою: пересів чи ремонт посівів, підживлення мінеральними добривами, застосування регуляторів росту, засобів захисту.

1. Рекомендації

Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку посівів – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння. За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин азотом: добра – темно-зелені листки, задовільна – зелені, недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.

За результатами визначення цих показників дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:

‒ добрий – нормально розкущені (три ‒ п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою (не менше 350‒400 рослин на 1 м2);

‒ задовільний – розкущені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння ‒ поява третього листка), зріджені на 10‒15 %;

‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листочків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені (на 25 % і більше) незалежно від стану розвитку рослин.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна