Опубліковано у Стан посівів

Пройшли значні опади, їх сума за цей період становила 20,5 мм ‒ 146 % декадної норми.

12.03 повністю зійшов сніговий покрив. Ґрунт сильно зволожений, у понижених місцях рельєфу на полях з озиминою відзначено застій води.

1. Стан посівів

Озимі культури продовжують перебувати у вимушеному зимовому спокої. Дата відновлення вегетації приблизно збігається з датою переходу середньодобової температури повітря через +5 °С і відростанням нової тканини рослин на 1 см. ЧВВВ (час весняного відновлення вегетації) є визначальним для майбутнього врожаю. Високий урожай сформують рослини, які є в кущінні й мають вторинну кореневу систему. Пізній строк відновлення вегетації несе ризики для рослин дуже пізніх строків сівби, які зараз є у фазі сходів – двох листків. Стратегія росту й розвитку цих посівів буде спрямована на виживання. Рослини навіть за оптимального рівня мінерального живлення не утворять вузла кущіння й вторинної кореневої системи. Вони формуватимуть лише одне стебло та невеликий колос. Підживлення таких посівів істотно не поліпшить їх стану. 

1. Рекомендації

Після відновлення весняної вегетації пшениці озимої азотні добрива рекомендовано вносити в три строки:

 ‒ перше підживлення – ранньовесняне (регенеративне);

 ‒ друге підживлення – продуктивне;

 ‒ третє підживлення – якісне.

Критерієм для визначення дози азотних добрив при першому підживленні є кількість рослин на одиниці площі і їх розвиток, а ефективний строк у наших умовах – період активного росту протягом 10‒15 діб після відновлення вегетації, коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи. 

Перше підживлення слаборозвинених посівів, так зване регенераційне, можна проводити і по мерзло-талому ґрунті за переходу температури через 0 °С, коли у нічний час температура набуває мінусових значень, а вдень ‒ плюсових, тоді верхній шар його перезволожений і добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтом. 

За недостатнього внесення фосфорно-калійних добрив з осені весняне підживлення рослин азотними добривами є малоефективним. Можна використовувати азотно-фосфорно-калійне добриво (2,0‒2,5 ц/га) або суміш фосфорно-калійних добрив з аміачною селітрою (по 1 ц/га кожного).

Підживлення озимих зернових після відновлення вегетації слід розпочати із слабше розвинених посівів (початок кущіння, 3‒4 листки), але з нормальною густотою рослин, не менше 350‒400 шт./м2, для поліпшення їх розвитку. Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, агротехніки та інших умов може бути N45-60 (1,3‒1,8 ц/га аміачної селітри, не більше 2 ц/га).

Завершувати його доцільно на площах з кращим розвитком рослин (3‒5 і більше пагонів) і густотою (450‒500 шт./м2), оскільки це сприяє формуванню більш продуктивних пагонів. Доза добрив ‒ N30-45 (0,9‒1,3 ц/га аміачної селітри, до 1,5 ц/га). Під жито та ячмінь озимі у першому підживленні достатньо внести N34 (1 ц/га аміачної селітри). Застосовувати високі дози при першому весняному підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності колосу та якості зерна.

За умов пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах пшениці озимої незалежно від стану розвитку рослин.

Матеріали підготували:

Антін Михайлович Шувар, старший науковий співробітник відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

• Попередня
• Наступна