logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

          341106 rss icon     Новини-RSS                                                                                                                                                   Офіційний вебсайт

meta  Youtube  
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ НААН

є  головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

 
 

ЗАХІДНИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР НААН 

Західний міжрегіональний науковий центр у системі Національної академії аграрних наук України створено рішенням Президії НААН 16/01 від 31 жовтня 2018 р. для підвищення ролі аграрної науки та освіти в розробці і реалізації ефективної регіональної аграрної політики за умов децентралізації влади областей, орієнтованої на широке використання сучасних досягнень вітчизняної науки і міжнародного досвіду в аграрній сфері та розвитку сільських територій, забезпечення поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.
Центр є структурним підрозділом НААН з організації регіонального і міжрегіонального співробітництва, який координує наукові дослідження та організацію впровадження їх результатів (інновацій) для суб’єктів аграрного підприємництва та соціально-економічного розвитку сільських територій відповідних регіонів, спрямовує зусилля вчених визначеного переліку наукових установ та закладів вищої освіти різної спеціалізації, розміщених у зоні діяльності та віднесених до сфери координації центрів незалежно від їх відомчої належності, на вирішення поставлених завдань.
 
Детальніше

 

 

 

ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

 НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ  

       Місія інституту

Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.

1

Оголошення

вступна кампанія 2026

в аспірантуру  та докторантуру

Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

  • Головна
  • Стан посівів
  • Стан посівів сільськогосподарських культур та метеорологічна ситуація у Львівській області на 06.07.2022 р.

У ІІІ декаді червня середньодобова температура повітря дорівнювала 21,5 °С, опадів випало 5,7 мм (17 % від норми), за місяць ‒ відповідно 19,7 °С (норма 16,3 °С) та 31,3 мм (34 % від норми).

  1. Стан посівів

На 5.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в ХІ‒ХІІ етапах органогенезу (залежно від сортів і строків сівби ‒ фаза тістоподібного стану зерна ‒ воскова стиглість зерна).

Динаміка вологості зерна пшениці озимої залежно від сортів та строків сівби, %

Дата відбору проб

Естафета миронівська

Довіра одеська

Ахім

Дата сівби

28.09

5.10

20.10

28.09

5.10

20.10

28.09

5.10

20.10

21.06

67,9

69,0

69,2

60,8

62,8

67,8

73,1

28.06

53,4

56,2

60,1

48,1

51,1

53,6

60,3

61,3

62,7

5.07

44,6

44,8

46,5

36,4

40,2

41,0

46,9

47,8

49,8

Пшениця яра сорту Олександра є в ХІ етапі органогенезу ‒ фазі молочної стиглості зерна.

  1. Рекомендації

Основні площі у посівах області займає пшениця озима. Її збирання має розпочинатися після закінчення надходження пластичних речовин у зерно і формування максимального врожаю (цей процес завершується у середині воскової стиглості, коли зерно має вологість 30‒35 %), тобто за вологості зерна 16‒17 %. Не слід чекати, поки вона знизиться до 14 %, бо у період жнив вологість зерна за добу зменшується на 2‒3 %, а у спекотну суху погоду і більше. За даними ІСГКР НААН, збирання зерна пшениці озимої через 10‒12 діб після повної стиглості призводило до зниження врожаю на 2,8‒3,1 ц/га, якості зерна: склоподібності – 10‒11 %, натури зерна ‒ 21‒22 г/л, вмісту білка – 0,5‒1,0 %, клейковини – на 1,4‒2,2 %.

Нормальним строком збирання жита озимого є кінець воскової – початок повної стиглості. Зібране раніше цього строку зерно щупле, а при запізненні із збиранням і перестої на корені відбуваються його втрати через осипання, обламування колосків та активізацію фізіологічних процесів (проростання на корені) за вологої погоди. Тому жито, яке вирощують на хлібопекарські цілі, потрібно збирати у дуже стислі строки (3‒4 доби) за вологості зерна 14‒15 %, щоб отримати добру якість, зокрема число падіння. Слід пам’ятати, що жито є дуже чутливою культурою до змін погодних умов.

Загальні умови збирання пшениці ярої такі ж, як і озимої. Проте процес природного сушіння врожаю пшениці ярої у полі обмежений коротшим, ніж для озимих, проміжком часу, тому строки мають бути максимально стислими – 5‒7 діб від кінця воскової стиглості. Пшениця яра в наших умовах швидше проростає на корені, ніж озима. Зерно втрачає склоподібність, набуває строкатого забарвлення, знижуються показники якості.

При збиранні ячменю ярого потрібно врахувати, що ця культура від перестою на корені втрачає цілі колоски, що призводить до значного недобору зерна, тому вимагає дуже стислих строків збирання. У ячменю вони залежать від його призначення: кормовий – в кінці воскової стиглості, пивоварний – у повній, коли зерно затверділо, але ості з колоссям не опадають, а сам колос не поник.

Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхніх колосків волоті. При запізненні з його збиранням втрачається насамперед найбільш крупне зерно. Основною ознакою для цього агрозаходу можна вважати перехід зерна верхніх колосків до повної стиглості.

Збирання врожаю зернових на насінницьких посівах слід розпочинати з вищих репродукцій і дбати про збереження сформованих показників якості (стислі строки).

Товаровиробникам потрібно пам’ятати, що поряд із підготовкою до жнив і жнивами зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи: лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2023 р.

01  02  03

Матеріали підготували:

Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;

Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся