ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Опади за цей період випали в сумі 19,2 мм, основна кількість яких (14,2 мм ‒ 43 % декадної норми) ‒ 13.06.
У І декаді липня середньодобова температура повітря становила 19,9 °С за норми 16,7 °С; опади випали в кількості 32,5 мм, що відповідає нормі.
- Стан посівів
На 11.07 рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська, Довіра одеська, Ахім (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є в ХІ‒ХІІ етапах органогенезу (залежно від сортів і строків сівби ‒ фаза тістоподібного стану зерна ‒ воскова стиглість).
Динаміка вологості зерна пшениці ярої та озимої залежно від сортів та строків сівби, %
|
Дата відбору проб |
Естафета миронівська |
Довіра одеська |
Ахім |
Олек-сандра |
||||||
|
Дата сівби |
||||||||||
|
28.09 |
5.10 |
20.10 |
28.09 |
5.10 |
20.10 |
28.09 |
5.10 |
20.10 |
12.04 |
|
|
21.06 |
67,9 |
69,0 |
69,2 |
60,8 |
62,8 |
67,8 |
73,1 |
‒ |
‒ |
‒ |
|
28.06 |
53,4 |
56,2 |
60,1 |
48,1 |
51,1 |
53,6 |
60,3 |
61,3 |
62,7 |
‒ |
|
5.07 |
44,6 |
44,8 |
46,5 |
36,4 |
40,2 |
41,0 |
46,9 |
47,8 |
49,8 |
‒ |
|
11.07 |
39,9 |
42,2 |
42,0 |
28,1 |
30,1 |
31,0 |
40,1 |
42,2 |
44,3 |
49,9 |
Пшениця яра сорту Олександра є в ХІ етапі органогенезу ‒ фазі тістоподібного стану зерна.
Метеорологічні умови, за яких спостерігали дефіцит опадів, високі температури повітря, низькі та критичні запаси продуктивної вологи ґрунту в період формування, наливу й дозрівання зерна озимих, різко змінилися з 12 липня. Дощова погода, якщо вона затягнеться, подовжить тривалість воскової стиглості зерна пшениці озимої, а також відтермінує збирання ячменю озимого. У зв’язку з цим можемо спостерігати таке негативне явище, як "стікання" зерна, особливо пшениці. Суть і механізм його проходить за підвищеної вологості повітря й прямого контакту рослин із вологою дощів, мряк, роси. Генеративні органи, в першу чергу зернівка, недобирають або втрачають накопичені рослиною пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза). За згаданих умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю в рухомі цукри, а білкових речовин ‒ у продукти їх гідролізу, а надалі їх стіканню. При інтенсивному розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим (“медова роса”).
Отже, відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.
Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Розвиток цієї мікрофлори можна побачити за зовнішніми ознаками (зміна кольору колосу, чорні крапки, рожеві і чорні плями, чорний наліт плісняви на колосі та зерні). Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи та білки як поживне середовище для їх життєдіяльності.
Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні та на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Ці процеси підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), і втрати зерна можуть становити 15‒50 % і більше від біологічного врожаю.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
