ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 16.05 рослини пшениці озимої є в VІ‒VІІ етапах органогенезу: за сівби 24.09 сорти Естафета миронівська, Довіра одеська ‒ ріст останнього міжвузля, фаза 39 за класифікацією ВВСН, Ахім ‒ ріст 4-го міжвузля, ВВСН 34; за сівби 5.10: Естафета миронівська, Ахім ‒ початок росту 4-го міжвузля, ВВСН 34, Довіра одеська ‒ початок росту останнього міжвузля, ВВСН 39; за сівби 18.10: Естафета миронівська ‒ початок росту 4-го міжвузля, ВВСН 34, Довіра одеська ‒ ріст 4-го міжвузля, ВВСН 34, Ахім ‒ ріст 3-го міжвузля, ВВСН 33.
В озимих зернових до кінця VІІ етапу органогенезу закінчують формуватися органи плодоношення. Оптимальними умовами є температура 18‒22 °С та достатнє забезпечення рослин азотом і вологою.
Овес сорту Артур, висіяний 21.03, є в ІV етапі органогенезу ‒ перехід від фази кущіння до виходу в трубку, ВВСН 22, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ у ІІ етапі (3 листки, ВВСН 13), соя сортів Титан, Моцарт ‒ І етапі (ВВСН 07).
Агроформування області завершують сівбу ранніх та продовжують сівбу пізніх сільськогосподарських культур. На 17.05 посіяно (всі категорії господарств): пшениці ярої на площі 21,2 тис. га (95,8 % від прогнозу), ячменю ярого ‒ 12,1 тис. га (98,6 %), вівса ‒ 12,2 тис. га (99,9 %), гороху ‒ 0,1 тис. га (100,0 %), кукурудзи ‒ 50,4 тис. га (55,3 %), гречки 1,3 тис. га (14,5 %), буряків цукрових ‒ 13,9 тис. га (100,1 %), ріпаку ярого ‒ 6,1 тис. га (94,0 %), соняшнику ‒ 13,6 тис. га (38,1 %), сої ‒ 48,1 тис. га (42,0 %), посаджено картоплі 94,1 тис. га (95,9 %).
Товаровиробникам рекомендуємо застосовувати підживлення сильних та цінних сортів пшениці озимої, тритикале і жита від стеблування до молочної стиглості зерна для виповненості зерна в колосі та покращання його якості. У цей період можна застосовувати поверхневе підживлення аміачною селітрою чи карбамідом та різного роду хелатними сполуками (комплексом мікро- та макроелементів і стимуляторів росту й розвитку); хоча ефективнішим є листкове підживлення карбамідом. Дозу добрив для підживлень потрібно встановлювати за даними тканинної діагностики, що дає можливість визначити їх оптимальний рівень та економне використання.
За результатами досліджень лабораторії рослинництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН значне поліпшення хлібопекарських властивостей борошна пшениці озимої отримали від позакореневого підживлення посівів сечовиною у фазі колосіння та початку молочної стиглості (N30) у 10 та 20 % концентрації. Добре розчиняючись у воді, сечовина утворює нейтральну реакцію і не викликає опіків листкової поверхні. Їй властива фізіологічна функція, яка підсилює розклад білків і сприяє відтоку азотних речовин у колос.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.