ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
На 23.05 рослини пшениці озимої є в VІ‒VІІІ етапах органогенезу (ріст 4-го міжвузля ‒ початок колосіння залежно від строків сівби й сортів): за сівби 24.09 сорт Естафета миронівська ‒ в фазі 47 за класифікацією ВВСН, Довіра одеська ‒ 51‒55, Ахім ‒ 43; за сівби 5.10: Естафета миронівська ‒ 43, Довіра одеська ‒ 45, Ахім ‒ 41; за сівби 18.10: Естафета миронівська ‒ 39, Довіра одеська ‒ 43, Ахім ‒ 34.
Овес сорту Артур, висіяний 21.03, є в V етапі органогенезу ‒ початок росту 2-го міжвузля, ВВСН 32, пшениця яра сорту Олександра за сівби 21.04 ‒ у ІІ етапі (початок кущіння, ВВСН 22), соя сортів Титан, Моцарт за сівби 10.05 ‒ у ІІ етапі ‒ розкриття примордіальних листків (ВВСН 11), гречка за сівби 15.05 ‒ у І етапі органогенезу ‒ повні сходи.
Агроформування області завершують сівбу сільськогосподарських культур. На 24.05 посіяно (всі категорії господарств): пшениці ярої на площі 21,9 тис. га (99,2 % від прогнозу), ячменю ярого ‒ 12,2 тис. га (99,7 %), вівса ‒ 12,3 тис. га (100,1 %), кукурудзи ‒ 65,5 тис. га (71,2 %), гречки ‒ 3,5 тис. га (38,7 %), ріпаку ярого ‒ 6,8 тис. га (98,4 %), соняшнику ‒ 22,6 тис. га (64,2 %), сої ‒ 83,7 тис. га (73,2 %), посаджено картоплі 97,9 тис. га (99,7 %).
В умовах поточного року ефективним у інтенсивних технологіях вирощування зернових буде використання рістстимуляторів, водорозчинних комплексних добрив, збалансованих макро- та мікроелементами на хелатній основі, які підвищують стійкість рослин до стрес-факторів, що виникають внаслідок дії несприятливих погодних умов, хвороб тощо.
На посівах сильних і цінних сортів пшениці озимої інтенсивного і напів-інтенсивного типу в фазах колосіння ‒ молочної стиглості доцільно провести листкове підживлення для поліпшення виповненості зерна та його якості. Кращими видами мінеральних добрив для цього є сечовина з сульфатом амонію.
На ярих зернових також слід використовувати позакореневі та кореневі підживлення й відповідну систему захисту рослин рекомендованими препаратами.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат с.-г. наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.