ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
- Стан посівів
Зниження температур нижче від біологічного мінімуму в більшості діб періоду сповільнює ростові процеси. Рослини пшениці озимої сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) й надалі залишаються в фазі 22‒25 ВВСН, або в кінці ІІІ етапу органогенезу. Однак довжина конуса росту (майбутнього колосу) дещо зросла (на 0,2‒0,3 мм) і досягає 1,4‒1,5 мм, нижнє міжвузля, що знаходиться над вузлом кущіння, становить 4‒5 мм. Внаслідок настання ранньої весни подовжується розвиток рослин пшениці озимої на ІІІ етапі, що сприяє закладанню більшої кількості колосків у колосі.
В агроформуваннях області розпочали підготовку ґрунту і сівбу ранніх ярих зернових. На низькі темпи сільськогосподарських робіт впливають несприятливі погодні умови. На 20.03 посіяно пшениці ярої (всі категорії господарств) на площі 0,246 тис. га (1,3 % від прогнозу). Вирішальними факторами є температура, вологість ґрунту й можливість вийти в поле. Сівбу проводять, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 2 °С, хоча в таких умовах проростання буде повільним. Вищу схожість спостерігають за температури ґрунту 5‒6 °С. Оптимальною для появи дружних сходів є температура 15‒17 °С. За температури ґрунту на глибині загортання насіння 5 °С сходи з'являються через 20 діб, 8 °С ‒ 13; 10 °С ‒ 9; 15 °С ‒ через 7 діб.
Ранні зернові ‒ холодостійкі культури. Сходи легко витримують нетривалі заморозки до -3…-4 °С і навіть до -8…-9 °С.
- Фітосанітарний стан озимих культур
При обстеженні посівів озимих зернових культур виявлено розвиток септоріозу, ринхоспоріозу. Слід зазначити, що хворобами уражено 2,5−8,0 % рослин.
Надзвичайно актуальним залишається повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом.
В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, кореневими гнилями, темно-бурою та сітчастою плямистостями (гельмінтоспоріозом), альтернаріозом, пліснявінням насіння, кам’яною сажкою ячменю та ін.
Важливе значення в боротьбі з хворобами має знезаражування насіння. Це обов’язковий профілактичний захід. Дуже важливо, готуючи насіння до протруєння, ретельно очистити його від пилу та битого зерна, оскільки вони мають величезну сумарну поверхню й таким чином значна частина препарату, що вкриває їх, не потрапляє за призначенням.
Протруєння та бактеризація насіння є основними елементами інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів. Для протруєння використовують доступні хімічні препарати системної дії. Для бактеризації ефективною є обробка насіння мікробними препаратами на основі вільноживучих, асоціативних, симбіотрофних, азотфіксуючих, фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, а також препаратів бінарної дії з фумігальними властивостями та біостимуляторами росту.
Для обмеження шкодочинності хвороб насіння потрібно протруювати одним із рекомендованих препаратів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Цим заходом досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, септоріозу, підвищення польової схожості рослин. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують протягом певного часу захист сходів від таких небезпечних хвороб, як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.
При виборі протруйника потрібно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять сертифіковані лабораторії. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника й забезпечує економію до 30–40 % дорогих препаратів.
Потрібно дотримуватися рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.
Протруювати насіння можна як завчасно (за 2–3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівну обробку насіння слід провести гаучо, з. п. (0,25–0,5 кг/т), рубіж, к. е. (2,0 л/т) та ін.
Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та ін., які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії.
За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium, не перевищує 2–4 %, а пліснявими грибами – менше ніж 20 %, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати й біологічно активні речовини.
З біологічних препаратів застосовують: триходермін СК (2,0 л/т), бактофіт (2,0 л/т), бактофіт (2,0 л/т) + триходермін СК (2,0 л/т), триходермін-93 (2,0 л/т) та ін., які занесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Для сівби використовують відкаліброване насіння І класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен.
Слід постійно проводити обстеження посівів озимих зернових на наявність мишоподібних гризунів. На обстежених полях їх кількість була менша від ЕПШ і становила 1‒2 колонії на 1 га. За ЕПШ (3‒5 колоній на 1 га) мишоподібних гризунів потрібно продовжити боротьбу з ними.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.
