ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
є головною науково-дослідною установою у Карпатському регіоні з вирішення актуальних питань теорії і практики галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва, тваринництва, наукового вирішення проблем механізації, електрифікації, автоматизації сільськогосподарського виробництва, впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, вітчизняного та зарубіжного досвіду сільськогосподарським установам, підприємствам, кооперативам, фермерам, та наукового забезпечення розробки і реалізації зональних та регіональних програм інноваційного розвитку АПК.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Місія інституту ‒ це розвиток наукового потенціалу Карпатського регіону і підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі землеробства, рослинництва, тваринництва, біології та біохімії, підтримка та посилення іміджу Західного міжрегіонального наукового центру НААН та науково-освітньої діяльності України на глобальному ринку освітніх послуг, технологій і наукових досліджень.
Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Рослини пшениці озимої сорту Естафета миронівська за сівби 2.10 (сівозміна відділу технологій у рослинництві) є на початку переходу від фази кущіння до виходу в трубку (ІV етап органогенезу, 30 ВВСН). Довжина конуса росту (майбутнього колосу) дорівнює 1,9‒2,0 мм, 1-й вузол розміщений на висоті 7 мм від вузла кущіння. Прогнозоване значне підвищення температур, довший світловий день, переважання короткохвильових синьо-фіолетових променів високих енергій ‒ такі метеорологічні фактори стимулюють формування органів плодоношення, тобто рослини переходять від вегетативного до генеративного періоду розвитку. Важливо, щоб посіви були добре забезпечені елементами живлення та вологою. Проводять друге (продуктивне) підживлення озимих культур, яке сприяє виживанню колосоносних стебел і найбільше впливає на врожай. Доза азоту під інтенсивні сорти пшениці озимої і тритикале може становити N60‒80, напівінтенсивні − N30‒45. Норму для цих підживлень слід уточнювати за даними тканинної діагностики.
Через несприятливі погодні умови сівба ранніх ярих зернових в агроформуваннях області проходить низькими темпами. На 26.03 посіяно пшениці ярої (всі категорії господарств) на площі 0,292 тис. га (1,5 % від прогнозу).
При обстеженні посівів озимих зернових, насамперед сильно загущених, на листках виявлено розвиток септоріозу, ринхоспоріозу. Слід зазначити, що хворобами уражено 3−9 % рослин. Надалі у разі сприятливих умов відсоток уражених рослин може значно збільшитися.
Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом для недопущення запізнення з обробкою фунгіцидами. Боротьбу з цими хворобами потрібно буде починати якомога раніше, щоб призупинити їх розвиток, який, за прогнозами, переважатиме показники минулих років. Отже, важливо буде використати фунгіциди проти листкових хвороб, які можна застосовувати вже за температури 5‒8 °С, такі як тілт Турбо 575 ЕС, к. е. та інші із рекомендованих препаратів, що входять до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
При обробці посівів зернових культур фунгіцидами слід враховувати фітосанітарний стан кожного поля, а зокрема ступінь ураження рослин певним збудником, та дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з отрутохімікатами. Слід відзначити, що обробку фунгіцидами потрібно виконувати згідно з рекомендаціями до певного препарату.
Потрібно постійно проводити обстеження посівів озимих зернових на наявність мишоподібних гризунів навесні. За ЕПШ (3‒5 колоній на 1 га) слід продовжити боротьбу з ними. На обстежених полях їх кількість була менша від ЕПШ і становила 1‒2 колонії на 1 га.
Матеріали підготували:
Наталія Миколаївна Рудавська, завідувач відділу технологій у рослинництві, кандидат сільськогосподарських наук;
Галина Ярославівна Біловус, завідувач лабораторії захисту рослин, кандидат сільськогосподарських наук;
Любов Любомирівна Беген, науковий співробітник відділу технологій у рослинництві.